Вінничанка Лариса Волкова звернулася до лікарів, бо турбував ревматоідний артритрит, проте вже за два тижні дівчина опинилася при смерті та ще й з червоним вовчаком.

Наразі дівчина дуже слабка, ледь сидить на ліжку, бліда, з гематомами по всьому тілі, з ранами, які потроху заживають. Дівчина повністю без волосся, а на губах запеклася кров, розповідає журналіст «20 хвилин».  

Лікарі поставили Ларисі діагноз системний червоний вовчак, рідкісне аутоімунне захворювання. Хоча дівчина каже, що лікують її зовсім не від цього, а просто вимивають з організму препарат, якій їй прописав лікар від ревматоїдного артриту. Такою Лариса була до того як потрапила у стаціонар Пироговки.

Три місяці тому Лариса народила другу дитину. І ревматоїдний артрит, від якого вона лікувалася тривалий час, сильніше дав про себе знати. Дівчина звернулася в Пироговку в ревматоїдне відділення. Її поклали на лікування в денний стаціонар, прописали препарати. З часом їй стало гірше.    

- Заввідділеня ревматології Валерій Порханюк був моїм лікарем, він призначив мені преднізолон та метотріксат, прописав дози, але як їх приймати, не сказав, порадив звернутися до медсестри, - говорить Лариса. - Медсестра пояснила стосовно преднізолону, а про метотриксат сказала “напевне теж так”.  

Лариса стала приймати ліки, в неї розпочався сильний цистит. Її направили на УЗД, обстеження, призначили антибіотики. Цистит подавили, з’явилися страшні висипи на шкірі, криваві рани.  

- Мій лікар сказав, що напевне в мене червоний вовчак, який розвивається при артрозі, направив на аналізи кров, діагноз підтвердився, - говорить Лариса. - Стали лікувати вовчак, почався сильний стоматит, все що призначали, нічого не допомагало.  

Стоматит у Лариси розвився до такого стану, що дівчина кашляла кров’ю, і за день викашляла всю слизову, просто в марлю. Спала дівчина по кілька годин, ковтати не могла і слина та кров просто стікали по обличчю.  

Три тижні тому, у неділю вечері дівчину у важкому стані привезли у лікарню. Коли її побачили, стали викликати різних лікарів на нараду.  

- Медсестричка мене запитала: “Ти приймаєш метотриксат?”, я кажу: “Так”, вона питає: “Як саме?”, я відповідаю: “Три рази на день продовж п’яти днів”, - розповідає дівчина. - Коли медсестричка це почула, змінилася в обличчі: “Але його потрібно пити тричі в день раз на тиждень”. Прийшла молода лікарка, сказала, щоб мене до штучної нирки підключили, аби вимити з організму препарат, та мій лікар цього не дозволив.  

До ранку дівчина приймала знеболювальне. Наступного дня, в понеділок, у неї взяли пункцію кісткового мозку, тому що думали, що почався лейкоз. Діагноз не підтвердився. Метотриксат відмінили, преднізолон залишили. Ларисі ставало дедалі гірше. Надвечір у вівторок лікарі вирішили зробити хворій пульс-терапію (це коли вводять величезні дози препаратів, щоб зупинити стрімкий процес хвороби).  

- Я весь час чула, як говорили витримає - не витримає, - говорить Лариса. - Не витримала, після того, як мені ввели препарати, стало дуже погано. Чула, як лікарка закричала: “Що ви робите, не бачите, в неї колапс”. 

У реанімації два тижні Уже минуло кілька днів, як Лариса Волкова прийшла до тями. На сьогодні в неї практично немає імунітету, печінка та нирки пригнічені, капіляри по всьому тілу полопали, а волосся повипадало. Рухається дівчина ледь-ледь, аби не було крововиливу. Кожен день у реанімації коштує її вісім тисяч гривень.  

Марія, мати Лариси Волкової ,ходила до її лікаря Валерія Порханюка, просила допомогти з лікуванням, розуміючи, що всі ми люди і всі можуть робити помилки, навіть лікарі. Але його помилка ледь не коштувала життя її доньці, а тепер має еквівалент у грошах.

Побувала мати Лариси і в департаменті охорони здоров’я. Хотіла написати заяву на лікаря. Але директор департаменту Любов Грабович сказала, що заяви вони не приймають.  

- Просила дати кошти на лікування, але Грабович послала мене у прозорий офіс, - говорить Марія. - Там сказали збирати купу довідок. А коли це робити, в мене донька помирала, і малі онуки на руках? Допомогли з грошами  родичі та знайомі.   

У розмові з журналістом завідувач ревматологічного відділення пироговської лікарні Валерій Порханюк був дуже стурбований. Його голос тремтів, було видно, що в людини стрес. До того в лікарні збирали консиліум стосовно цього випадку. Деякі лікарі говорили про можливу алергію на ліки, про передозування, про лікарську помилку, потім прийшли до висновку, що в Лариси все ж таки червоний вовчак. 

За словами лікаря, раніше ця хвороба дуже рідко зустрічалась. Зокрема у 1978 році, коли Валерій Порханюк був студентом вузу, їм викладачі навіть не могли продемонструвати цю хворобу. Зараз  в реєстрі лікарні ім. Пирогова більше 400 випадків червоного вовчака.  Поспілкуватися з лікарем реанімації Олександром Кедиком, який, за словами Лариси, витягнув її з того світу, не вдалося. На прохання журналіста про коментар лікар сказав: “У мене робота лікувати людей, а не виступати в пресі”.